Розвиток міжнародного співробітництва в другій половині ХХ ст. зумовив необхідність розробки нової системи
одиниць вимірювань, яка б замінила існуючі на той час системи (СГС, МКС та ін.). У 1945 р.
Міжурядова генеральна конференція з мір та вагів прийняла таку
систему, з 1960 р. уточнювала її і дала назву System
International unites (Міжнародна система одиниць) з міжнародним
скороченням SI (українською мовою — СІ). СІ має низку переваг над
системами, які існували раніше: вона універсальна, охоплює всі галузі науки,
техніки, господарства та ін. Тому вона отримала визнання в багатьох
країнах світу.
Українські
та міжнародні позначення для одиниць фізичних величин подані відповідно
до таких державних стандартів України: ДСТУ 3651.0-97. Метрологія. Одиниці
фізичних величин Міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви
та позначення.
Використовуються також
позасистемні одиниці. Деякі з них використовуються завдяки зручності
застосування в певних галузях, інші збереглися завдяки історичним
традиціям. Відмова від них зараз неможлива у зв’язку з їх широким
розповсюдженням. Часто
доводиться мати справу з британськими одиницями (дюйм, фут, фунт, унція,
баррель та ін.). Другу групу створюють давньоруські одиниці (пуд, вершок,
сажень та ін.). У метеорології атмосферний тиск прийнято вимірювати
в міліметрах ртутного стовпчика, незважаючи на існування в СІ
одиниці тиску — Паскаль. Для переведення їх в одиниці СІ існують
спеціальні таблиці. Серед позасистемних одиниць слід виділити десяткові кратні
й частинні одиниці, найменування яких утворені за допомогою префіксів
мілі-, мікро-, мега, тера- та ін.
Таблиця 1. Фундаментальні фізичні сталі
Назва
величини
|
Позна-
чення
|
Значення
величини
|
|
Швидкість
світла у вакуумі
|
с
|
2,99792458·108 м/с
|
|
Прискорення
вільного падіння (стандартне значення)
|
g
|
9,80665 м/с2
|
|
Гравітаційна
стала
|
G
|
6,6720·1011 Н
м2/кг2
|
|
Магнітна
стала
|
µ0
|
4π·10–7 Гн/м
= 1,2566370614·10–6 Гн/м
|
|
Електрична
стала
|
ε0
|
8,85418782·10-12 Ф/м
|
|
Стала
Планка
|
h
|
6,626176·10–34 Дж·c
|
|
Елементарний
електричний заряд
|
e
|
1,6021892·10–19 Кл
|
|
Маса
спокою
електрона
|
me
|
9,109534·10–31 кг
= 5,4858026104 а.о.м.
|
|
Енергія
спокою електрона
|
−
|
0,5110034 МеВ
= 8,18724110–14 Дж
|
|
Маса
спокою
протона
|
mp
|
1,6726485·10–27 кг
= 1,007276470 а.о.м.
|
|
Енергія
спокою
протона
|
−
|
938,2796 МеВ
= 1,503302·10–10 Дж
|
|
Маса
спокою
нейтрона
|
mn
|
1,6749543·10–27 кг
= 1,008665012 а.о.м.
|
|
Енергія
спокою
нейтрона
|
−
|
939,5731 МеВ
= 1,505374·10–10 Дж
|
|
Відношення
заряду електрона до його маси (питомий заряд електрона)
|
−
|
−1,7588047·10–11 Кл/кг
|
|
Відношення
заряду електрона до маси протона
|
−
|
−9,57883·10–7 Кл/кг
|
|
Відношення
маси протона до маси електрона
|
−
|
1836,15152
|
|
Атомна
одиниця маси
|
а.о.м.
|
1,6605655·10–27 кг
|
|
Число
Авогадро
|
NA
|
6,022045·1023 моль-1
|
|
Число
Фарадея
|
F
|
9,648456·104 Кл/моль
|
|
Стала
Больцмана
|
k
|
1,380662·10–23 Дж/К
|
|
Універсальна
газова стала
|
R
|
8,31441 Дж/(моль·К)
|
|
1 електронвольт|
|
−
|
1,6021892·10–19 Дж
|
|
Абсолютний
нуль температури
|
−
|
−273,15
°С
|
|
Атмосфера
нормальна
|
−
|
101325 Па
|
|
Таблиця 2. Одиниці вимірювання
і розмірності фізичних величин
Основні
одиниці СІ
Величина
|
Одиниця
|
|||
Найменування
|
Позначення
|
|||
укр.
|
міжнар.
|
символ
|
||
Довжина
|
метр
|
м
|
m
|
L
|
Маса
|
кілограм
|
кг
|
kg
|
M
|
Час
|
секунда
|
с
|
s
|
T
|
Сила електричного струму
|
ампер
|
А
|
A
|
I
|
Термодинамічна температура
|
кельвін
|
К
|
K
|
Θ
|
Сила світла
|
кандела
|
кд
|
cd
|
J
|
Кількість речовини
|
моль
|
моль
|
mol
|
N
|
Додаткові одиниці СІ
Величина
|
Одиниця
|
||
Найменування
|
Позначення
|
||
укр.
|
міжнар.
|
||
Плоский кут
|
радіан
|
рад
|
rad
|
Тілесний кут
|
стерадіан
|
ср
|
sr
|
Немає коментарів:
Дописати коментар