22.11.16

   

Що важить більше — їжа, яку людина споживає 

за добу, чи повітря, яке вона вдихає за цей час?

       Вагу повітря, що вдихається і видихається людиною протягом доби, підрахувати нескладно. При кожному вдиху людина вводить в свої легені близько півлітра повітря. Робиться це в середньому 16 разів на хвилину. Значить, за одну хвилину в тілі людини встигає побувати близько 8 літрів повітря. У годину це складає приблизно 480 літрів, а в добу — 11 500 літрів. Такий об’єм повітря при нормальному тиску важить близько 14 кілограмів.
     Таким чином, за добу людина проводить через своє тіло значно більше повітря, чим їжі: в середньому за цей час тіло споживає близько 3 кілограмів їжі (твердої і рідкої). Втім, якщо врахувати, що повітря, яке вдихається, на 4/5 складається з азоту (який не має ніякої користі для дихання), то вийде, що добова вага повітря приблизно рівна добовій вазі споживаної їжі. Приведені оцінки — переконливий аргумент на користь необхідності достатньо частого оновлення повітря в житловому приміщенні.

13.10.16

Нобелівську премію з фізики отримають троє вчених за дослідження «дивних станів» матерії


     Згідно з оголошенням, половину премії отримає Дейвід Таулесс (82 роки; Університет штату Вашингтон, Сіетл, США), другу половину –Данкан Галдейн (65 років; Принстонський університет, Нью-Джерсі, США) і Джон Майкл Костерліц (74 роки; Університет Брауна, Провіденс, Род-Айленд, США). Офіційне формулювання Нобелівського комітету: «Лауреатами Нобелівської премії з фізики 2016 року стали Девід Таулес, Данкен Голдейн і Майкл Костерліц за “теоретичні відкриття топологічних фазових переходів і топологічних фаз матерії.” Читати далі...

18.04.16

До 30-річчя з дня Чорнобильської катастрофи.

      У 1896 р. французьким вченим Беккерелем було відкрито явище радіоактивності. Відкриття радіоактивного розпаду атомів, який супроводжується виділенням ядерної енергії, стало початком переходу людства до атомного віку. Але ядерна енергія, як виявилось, несла людству небезпечні біди.
     Серед усіх трагедій, які пережило людство, чорнобильська катастрофа не має аналогів за масштабами рукотворного забруднення екологічної сфери, негативного впливу на здоров’я, психіку людей, їх соціальні, економічні і побутові умови життя.
     В ніч з 25 на 26 квітня 1986 року в ході проведення на 4-му реакторі ЧАЕС експериментів, пов’язаних з режимами роботи турбогенератора, виникла великомасштабна з глобальними наслідками аварія. О 1 год 23 хв 40 сек 26 квітня перший, а слідом за ним другий вибух зруйнували реактор, в якому знаходилось 200 т урану. Ланцюгова реакція ділення, яка виникла відразу ж після вибуху, зупинилась. Почався процес плавлення тепловиділяючих збірок і всіх елементів активної зони. Утворився багатокомпозиційний розплав металу, що ділився. Ще більш загрозливим стало те, що на тих ділянках зруйнованого реактора, котрі були доступні для попадання зовнішнього повітря з киснем і мали температуру 1200-1500°С, загорівся графіт. Всього графітове завантаження складало 1800 т.
      Таким чином, створилась вкрай загрозлива ситуація, коли горіння графіту і виникнення під реактором потужної теплової колони утворили небачений в історії людства штучний радіаційний вулкан фантастичної сили.
     За перші десять діб після фатальних чорнобильських вибухів із руїн 4-го ядерного реактора було викинуто радіації в декілька мільйонів разів більше, ніж під час найбільшої в історії атомної енергії аварії на американській АЕС «Трімай-Айленд» у 1979 р.
     Завжди мудра природа зі своїми самозахисними функціями на цей раз ніби втратила пильність, послабила свій імунітет. Потужні вітряні потоки, що утворилися саме в цей час у чорнобильському районі, підхопили радіаційний циклон і він смертельним вихром пронісся над Україною, Білорусією, Литвою, Латвією, Польщею, Швецією, Норвегією, потім він погнав ядерні хмари в Німеччину, Нідерланди та Бельгію. Зловісні вибухи на 4-му реакторі посіяли атомну бурю і розкидали радіацію по різних напрямках і концентраціях. Рівні радіоактивного забруднення місцевості не завжди залежали від відстані до ЧАЕС. У Києві, наприклад, 30 квітня -2 травня 1986 року зареєстровані середні рівні радіації становили 1,4 мР/год. Ці рівні радіоактивного забруднення були приблизно в 100 разів вище фонових, тобто природних. Близько 200 000 чоловік були евакуйовані із зон забруднення. В результаті аварії з сільськогосподарського користування було виведено близько 5 млн га земель, довкола ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження, знищені і поховані (закопані важкою технікою) сотні дрібних населених пунктів.
    Радіонукліди проникали в землю, воду, рослини, вражали людей, все живе. В таких, надекстремальних умовах вступали в боротьбу з атомною трагедією десятки і сотні тисяч людей. Ось як про цю небезпеку писала газета «Правда»: «Не більше півтори хвилини можна працювати на даху, де розкидані сильні джерела випромінювання… Ні один механізм, ні найбільш досконалий робот не в змозі діяти тут – «вони зходять з глузду». І ось ідуть добровольці… Повільно, ой як повільно тягнуться секунди, і ми стаємо свідками того, як народжується подвиг».
     В ту суботню ніч 26 квітня першим вступив у битву з атомним вогнем склад караулу воєнізованої пожежної частини № 2, який здійснював охорону ЧАЕС. Почалось найбільш героїчне в історії пожежної охорони світу бойове розгортання і протистояння людей атомній стихії. З перших хвилин після вибуху на четвертому реакторі та локалізації аварії разом з пожежними мужньо боролись працівники ЧАЕС. Перебуваючи в епіцентрі катастрофи, вони не залишили робочі місця. Ризикуючи своїм життям, енергетики робили все, що було в їх силах, щоб врятувати атомну станцію від ще більш небезпечних руйнувань.
     Ряд учасників ліквідації наслідків аварії одержали надто велику дозу опромінення, не сумісну з життям. Людський організм не був спроможний витримати такого потужного радіаційного удару, який він прийняв на себе в перші хвилини і години боротьби. Про це свідчать останні драматичні дні і години їх життя. «Я була у чоловіка за день до смерті (мова йде про працівника ЧАЕС О.Акімова, який лікувався в московській лікарні), - розповідала його дружина. – Він вже не міг говорити. Але в очах був біль. Я знала. він думав про ту кляту ніч, програвав у собі знову і знову… Він отримав дозу 1500 рентген, а можливо і більше, і був приречений. Він все більше чорнів і вдень смерті лежав чорний, як негр. Він весь обвуглився, помер з відкритими очима…».
     Драматизм чорнобильської катастрофи не піддається ніякому виміру. Грінпіс і міжнародна організація  «Лікарі проти ядерної війни» стверджують, що в результаті аварії лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч чоловік, в Європі зафіксовано 10000 випадків вроджених патологій новонароджених, 10000 випадків раку щитоподібної залози і очікується ще 50 тисяч. За даними організації Союз «Чорнобиль» з 600000 ліквідаторів 10% померло і 165000 стало інвалідами.

     Загалом є кілька версій про причини аварії, але всі вони зводяться до одного – халатності працівників. Офіційно причиною прийнято вважати некомпетентність персоналу, якому в той день доручили проведення технічного експерименту. Контрольні пристрої були відключеними, а потужність реактора знизили до недопустимого рівня. Ситуація стала неконтрольованою, а будь-які спроби нормалізувати її були здійснені невчасно. Як з’ясувалося потім, цей експеримент не був погоджений у встановленому порядку та підготовлений належним чином.

02.02.16

   Зелений промінь - дивовижне явище природи        




Довгоочікуваний зелений промінь...
      Зелений промінь - рідкісне оптичне явище, сутність якого полягає в спалаху зеленого світла в момент зникнення сонячного диска за горизонтом або появи його з-за обрію. 
Для спостереження зеленого променя необхідні три умови
·            відкритий горизонт (в степу або на морі, за відсутності хвиль), 
·             чисте повітря,  
·             вільна від хмар сторона горизонту, де відбувається захід (або схід Сонця).
      Фізика цього явища полягає в тому, що заломлення сонячних променів в атмосфері супроводжується їх дисперсією, тобто розкладанням в спектр. В результаті накладання кольорових променів від окремих точок сонячного диска центральна частина його залишиться білою (а точніше, за рахунок розсіювання весь диск стає червоним) і лише верхній та нижній краї диска стають відповідно синьо-зеленим та помаранчево-червоним. Але оскільки ці смужки дуже тонкі, а наше світило яскраве, побачити їх вдається лише тоді, коли яскрава частина знаходиться за горизонтом.
   Власне, коли Сонце занурюється за горизонт, останнім променем ми мали б побачити фіолетовий. Однак короткохвильові промені - фіолетові, сині, блакитні - на довгому шляху в атмосфері настільки сильно розсіюються, що не доходять до земної поверхні. 
  Крім того, до променів цієї частоти спектра око людини менш чутливе.  Саме тому останній промінь сідаючого Сонця має яскравий смарагдовий колір.  Явище дуже рідкісне та короткотривале (триває декілька секунд).
  Найчастіше зелений промінь спостерігають моряки. Також відомі спостереження цього явища під час закінчення полярної ночі, коли Сонце не сходить повністю, а лише край піднімається над горизонтом. 
    За старовинним морським повір'ям зелений промінь — символ надії та удачі, а моряка який угледів його, очікує щасливе плавання.

29.01.16

Нобелівські лауреати 2015 року


Нобелівську премію з фізики отримали дослідники 

частинки нейтрино


Нобелівські лауреати Такаакі Кадзіта і Артур Б. МакДональд (фізика, 2015 рік)















     Королівська академія наук Швеції вирішила нагородити Нобелівською премією
 з фізики за 2015рік    Такаакі Кадзіта, співробітника експерименту
 Super-Kamiokande і Токійського університету (Японія) спільно з 
Артуром Б. Макдональд з нейтринної  обсерваторії в Сандбері і Університету 
Куїнс (Канада) «за відкриття нейтринних  осциляцій, що показують наявність
 у цих частинок маси ».
     Нобелівський комітет відзначає видатну роль Такаакі Кадзіта і 
Артура Б. МакДональда в постановці експериментів, котрі продемонстрували, 
що нейтрино змінюють свою ідентичність. Такі метаморфози вимагають,
 щоб нейтрино володіли масою. Відкриття змінило наше розуміння внутрішнього
 устрою матерії і може зіграти ключову роль у формуванні сучасного погляду на
 будову Всесвіту.

22.01.16

Фізики відкрили нову геометричну фігуру

amplutihedron_span.jpg (15.81 Kb)

     Відкриття нового геометричного тіла, амплітугедрона, допоможе зробити прорив у розумінні квантового світу.
     Цей об'єкт, схожий на дорогоцінний камінь, знаходиться відразу в 26 вимірах і має безліч граней - фізикам він послужить для розрахунків можливостей результатів взаємодії частинок. Амплітугедрон дозволить розглядати простір і час не як природні компоненти.
     Відкриття амплітугедрона може стати подією, з якого почнеться побудова квантової теорії гравітації - саме ж відкриття стало можливим завдяки об'єднанню можливостей теорії відносності та квантової теорії. Дане об'єднання також може служити кроком до побудови "теорії всього".