Олімпіади

Вітаємо призерів ІІ (районного) етапу                    

 Всеукраїнської учнівської олімпіади з фізики 

2017-2018н.р.:

• Кушнір Ганна (7 клас) - ІІ місце

2015-2016н.р.:

• Гаряча Юлія (7 клас) - ІІІ місце

 2013-2014н.р.:

• Мостіпака Ярослав (11 клас) - ІІІ місце
• Глуха Альона (10 клас) - ІІІ місце
• Кучер Дмитро (9 клас) - ІІІ місце

 2012-2013н.р.:

• Мостіпака Ярослав (10 клас) - ІІІ місце

 2011-2012н.р.:

• Пентій Ангеліна (11 клас) - ІІ місце
• Олійник Валентина (9 клас) - ІІ місце
• Котоній Владислав (7 клас) - ІІІ місце

 2010-2011н.р.:

• Пентій Ангеліна (10 клас) - ІІ місце
• Олійник Валентина (8 клас) - ІІІ місце

2009-2010н.р.:

• Старушок Назар (11 клас) - ІІІ місце
• Пентій Ангеліна (9 клас) - ІІІ місце

2008-2009н.р.:

• Пентій Ангеліна (8 клас) - ІІ місце

2007-2008н.р.:

• Пилявська Маряна (11 клас) - ІІІ місце
• Гут Богдан (10 клас) - ІІ місце
• Старушок Назар (9 клас) - ІІІ місце

Робота вчителя з підготовки учнів до фізичних олімпіад

    Вивчення природничих предметів — це запорука нау­ково-технічного прогресу держави. Чекати зросту на­уки, а значить, і зростання темпу розвитку економіки можна тільки там, куди підуть найсильніші. А найсильніших потрібно «вирощувати». Зацікавити здібного учня науково-природничим фахом можна шляхом здійснен­ня цілеспрямованої роботи на різних олімпіадах, турні­рах, конференціях.

    Саме олімпіада передбачає конкурс індивідуальних робіт. Вона випробовує уяву та інтуїцію учнів за межами про­стої ілюстрації відомих фізичних законів та математич­них міркувань.

    Велике значення має підготовка і проведення І етапу Все­української олімпіади з фізики, адже кількість учасників І етапу не обмежена. І тут важливо підготувати завдання так, щоб надати учням можливість проявити свої здібності, здатність до нестандартного мислення. Потрібно торкнути­ся емоційної сфери дитини, звернутися до її почуттів, про­будити особисту зацікавленість до вивчення проблеми.

     Особливістю олімпіадних задач є також і те, що їх дослід­ницький характер проявляється як у теоретичному, так і в експериментальному аспектах. Тому задачі, які про­понуються на олімпіадах, суттєво відрізняються від задач підвищеного рівня складності. При аналізі умови задачі необхідно звернути увагу школярів на велику кількість факторів, які можуть впливати на результат її розв'язку. Під час розв'язування завдань учні повинні, виходячи з умови, враховувати найбільш важливі фактори. Тому в процесі підготовки обдарованих дітей до предметної олімпіади слід звернути особливу увагу на вищевикладені якості задач, націлити учня на всебічний розгляд умови та творчий підхід до їх розв'язання.

      Кожна фізична задача стосується дійсності як певна мо­дель, яка набагато складніша, багатогранніша і багатша, ніж подано в умові.

      При підготовці учнів до олімпіади рекомендується їм розділити кожен аркуш зошита навпіл. На першій половині учень розв’язує  задачу самостійно. Друга половина відведена для вчителя. На ній вчитель вказує недоліки в розв’язку задачі, матеріал, який необхідно доопрацювати (літерату­ра, параграф, сторінка), щоб розв'язати задачу правильно. Учень опрацьовує вказаний матеріал самостійно й уточ­нює розв'язок задачі. Якщо учень впорався, йому пропо­нується складніша задача або задача іншого типу. Якщо школяр не впорався, тоді необхідно провести індивідуаль­ну детальну бесіду і всебічно проаналізувати особливості умови, визначити фактори, які не враховуються (абстра­гуються), і ті, знехтувати якими не можна.

      Такий підхід підготовки учасників до олімпіади еконо­мить час учня та вчителя. Учень працює самостійно, а вчителю зручно перевіряти. Завдання необхідно підби­рати так, щоб вони не повторювались. Обдаровані діти не люблять тренувальних вправ. Значний ефект має ви­ведення формул, яке дає можливість краще зрозуміти  фізичні закони та застосування до різних нестандартних  ситуацій.

     Опрацювання теоретичного матеріалу є тільки од­нією складовою частиною підготовки учасників олім­піади. Не менш важливою, але значно проблемнішою є підготовка експериментальної частини олімпіади. Че­рез відсутність обладнання, що зумовлено фінансовим дефіцитом, живий фізичний експеримент підмінюють «уявним». Це позбавляє учня елементарних навичок у виконанні практичної роботи.

Тому пропоную ставити експеримент з використанням нескладних наявних приладів. Проте повністю розв'язати проблеми експериментальної підготовки без фінансової підтримки держави неможливо.

     Але фізика все ж залишається наукою експерименталь­ною, її успіхи, як і в минулому, спираються на вміння спостерігати та узагальнювати побачене. Важливо вмі­ти проводити достовірні вимірювання та досконало во­лодіти майстерністю обробки одержаних результатів. У шкільні роки необхідно виховувати культуру прове­дення експерименту та аналізу отриманих результатів. Тільки в молодому віці є можливість розвивати інтуїцію. Для виконання олімпіадного експерименту учень пови­нен мати певні навички, розвинену інтуїцію та володіти прийомами роботи з експериментальною технікою. Про­те ні у програмі, ні в навчальному плані не передбачено часу на освоєння теоретичних основ експериментальної фізики. Але учня перед самостійним виконанням експе­риментальних робіт необхідно навчити методики прове­дення вимірювань. Він повинен мати навички обробки експериментальних результатів, вміти:

-         складати план проведення експерименту;

-         прогнозувати результати експерименту;

-         враховувати вплив вторинних явищ та оцінювати їх внесок у точність вимірювань;

-         розраховувати похибки;

-         проводити аналіз джерел похибок та усувати їх.

Саме експериментальна фізика дає простір для розвитку  фантазії та інтуїції дитини, прояву нестандартного мис­лення та кмітливості.

       Головними напрямками роботи при підготовці до екс­перименту вважаю такі:

- тренінг щодо генерації ідей для розв'язання експериментальних задач;

- відпрацьовування навичок врахування впливу факторів, що заважають вивченню явища, та оцінки їх  істотності;

- складання плану реалізації експерименту;

- формування конструкторських навичокдля виготовлення необхідного допоміжного експериментального обладнання;

- розвиток навичок пошуку теорії, що адекватно опи­сує одержані результати;

- основи обробки експериментальних результатів;

- розрахунок похибок.

    Працювати з обдарованою молоддю — справа приємна, але й копітка. Тільки тоді, коли вчитель зуміє пробудити в дитині повагу до науки, культури, освіти, можливе досяг­нення бажаного результату. Просто здібність учня — це ще не результат. Потрібна наполеглива, організована праця вчителя, який зуміє перетворити здібність та старанність дитини на можливість досягнення успіху. Потрібен пошук та впровадження нових форм роботи, як індивідуальної, так і групової. Вчителю необхідно постійно працювати над удосконаленням існуючої системи заходів щодо перевірки знань учнів. Таким чином, педагог буде не тільки працю­вати з обдарованими дітьми, але й творитиме їх сам.